Фотогалерея 

Випадкові фото:


В Державній Агенції Лісів


монастирець 12.04.


будинок Монастирецького лісництва (с.Монастирець, Хустський район)

 

 
 
 

 

 

  bigmir)net TOP 100

Rambler's Top100

 
  «ХУСТСЬКЕ ЛІСОВЕ ДОСЛІДНЕ ГОСПОДАРСТВО»
    Державне підприємство
на головну       

Зв’язки з громадськістю

 

Актуальна інформація

 

  

13.05.2010

Перший крок - почути один одного: лісівники - представників громад, а представники громад - лісівникі

Брак ділового спілкування – причина конфліктів

«З самих перших зустрічей лісівників та сільських голів відчувалося, що є багато питань, пов’язаних з лісовим господарством, на які погляди лісівників і мешканців сіл різняться: лісівники іноді не сприймають думку представників громади, а ті часом негативно ставляться до позиції представників лісового господарства, - пояснює Юрій Дербаль, координатор сектору лісового господарства, консультант  проекту FORZA. Ще до проведення інформаційних семінарів було зрозумілим, що часто-густо причиною виникаючих конфліктних ситуацій між лісівниками та селянами є погана поінформованість останніх щодо питань ведення лісового господарства».

Саме для подолання такої ситуації Закарпатське обласне управління лісового та мисливського господарства та Українське державне проектне виробниче об’єднання ВО 'Укрдержліспроект' за сприяння Закарпатської облдержадміністрації і обласної ради, районних органів влади та проекту FORZA вирішили провести серію інформаційних семінарів, в рамках яких поінформувати громадськість про стан ведення лісового господарства та зібрати думки громад з приводу майбутнього планування розвитку лісового господарства.

Хоча загалом у семінарах взяло участь майже 400 осіб, проте не всі голови сільських рад та депутати місцевих рад скористалися можливістю більше дізнатися про аспекти лісогосподарювання і висловити свою позицію щодо перспектив розвитку лісового господарства. Разом з тим, у багатьох районах області досить активними були як представники громадськості, так і лісівники. До прикладу, активно попрацювали учасники семінару в Іршавському, Рахівському, Воловецькому, Великоберезнянському районах.

Організатори семінарів обрали такий формат зустрічей, що влаштував усіх учасників, і добре, що окрім отримання інформації про лісове господарство, учасникам вдалося поспілкуватися і обговорити конкретні спільні проблеми, що цікавлять людей, і шляхи їх можливого вирішення.

Лісогосподарювання – сьогоднішні реалії та сучасні підходи

Окрім того, що представники громад почули відповіді на свої запитання, чимало нового дізналися і самі лісівники. Наприклад, про нові підходи в лісовпорядкуванні та веденні лісового господарства, зокрема, господарювання на принципах наближеного до природи лісівництва, застосування ГІС-технологій, та сучасні вимоги щодо залучення громад до ведення лісового господарства. На семінарах було приділено увагу і питанням сертифікації лісів за міжнародними стандартами. Хоч закарпатські лісгоспи ще 5 років тому отримали лісовий сертифікат, переваги від сертифікації поки що не дуже відчувають ні працівники лісової галузі, ні громади. Зокрема, сертифікація лісів передбачає обов’язковий постійний діалог лісівників і представників громад, справедливе відшкодування лісівниками втрат чи пошкоджень, нанесених власності громад, покращення добробуту працівників та місцевого населення, але чимало сільських голів чи не вперше чули про вигоди і переваги, які дає громадам сертифікація лісів.

В якості прикладу можна навести ситуацію з забезпеченням малозабезпечених громадян безкоштовними дровами для опалення. На жаль сьогодні, не зважаючи на численні звернення і громадян, і сільських голів, керівництво лісгоспів не має законних підстав задовольнити такі прохання.

Що в лісі турбує закарпатців?

Серед багатьох питань, які звучали на зустрічах, можна виокремити кілька таких, які обговорювалися найчастіше. Одне з найгостріших – земельне: питання меж земель лісгоспів, громад та приватних власників, уточнення реальних меж і площ сінокосів та пасовищ, віднесення лісів лісгоспу до території тієї чи іншої сільської ради (пов’язано з надходженням податків до сільського бюджету). Зокрема питання, що турбує і громади і лісівників, це майбутнє сінокосів та пасовищ, що заросли чагарниками або стали повноцінною лісовою площею. Хтось вважає, що такі площі треба заліснити, а хтось переконаний (як наприклад, на Тячівщині), що цього робити не можна, бо через кілька років може відродитися вівчарство, і люди не матимуть де випасати овець. Тому зараз дуже важливо представникам ВО „Укрдержліспроект”, лісівникам і представникам як районної так і сільських громад, сісти разом і уточнити потребу, у тому числі перспективну, в кожному окремому сінокосі і пасовищі, перевести частину земель у лісфонд, щоб на наступні 10 років не виникало ні конфліктів, ні безвихідних ситуацій з забезпеченням громади площами для випасання худоби.

Багато говорилося і про мисливство. До прикладу, на Берегівщині і Виноградівщині йшлося про компенсацію шкоди, якої завдають сільськогосподарським угіддям фермерів дикі кабани. Селяни мають обґрунтовані претензії до фахівців лісового і мисливського господарства. А ті, зі свого боку, наводять свою цілком аргументовану позицію.

Як показали семінари, проблему треба вирішувати спільно, шукати вихід разом із органами місцевого самоврядування та державної влади на рівні районів, області та центральному рівні.

Майже в кожному районі гостро звучало питання використання доріг сільських громад під час транспортування деревини. Сьогодні ця проблема законодавчо теж не врегульована. І доволі складно знайти її вирішення. Кожна зі сторін (і лісгоспи, і покупці їх продукції - лісозаготівельні та деревообробні підприємства, перевізники деревини і громади сіл) мають свою правду. А дороги тим часом залишаються у вкрай незадовільному стані. Відзначимо, що під час семінарів деякі керівники лісгоспів інформували присутніх, як вирішують цю проблему спільно з громадами, щоб всі зацікавлені сторони мали вигоду, й інтереси держави та громади були враховані.

Загалом відзначалося, що сьогодні дорожній доступ до лісових ресурсів обмежений, тому більшість рубок ведеться біля доріг. А це непокоїть людей. Крім того, вони бачать, що часто в лісі дороги кращі, ніж у селі (у 2008 році держава виділила кошти на будівництво лісових доріг). При цьому лісівники пояснюють, що не можуть використовувати на ремонт сільських доріг кошти лісгоспів, бо це заборонено законодавством. Тим не менш, громади наполягають на законних шляхах вирішення проблеми з дорогами.

Ще один висновок, який можна зробити, – в наш час громади чим далі, тим більше зацікавлені в розвитку туризму та рекреації і доступі до недеревинних продуктів лісу (ягід, грибів тощо). В кількох районах (на Іршавщині, Воловеччині, Рахівщині) представники громад скаржилися, що деякі організації, які беруть лісові угіддя в довгострокове користування, зокрема для ведення мисливського господарства та інших потреб, намагаються обмежити доступ населення до цих угідь. Це, звичайно, порушує законні і традиційні права місцевих мешканців. Поряд з наведеним є приклади, коли місцева громада отримує більш ніж 300 тис. грн. в рік орендної плати за лісові угіддя, надані в довгострокове користування для розвитку рекреаційно-оздоровчої сфери.

Наступний крок – спільно визначити пріоритети розвитку

Наведені вище приклади далеко не повністю відображають картину відносин селян і лісівників. Однак і їх достатньо, аби зрозуміти, що проблеми існують, але у Закарпатті  в рамках інформаційних семінарів вже зроблено перші кроки у їх вирішенні.

Днями лісівниками області спільно з ВО «Укрдержліспроект» (єдиною в Україні організацією, яка розробляє плани ведення лісового господарства для всіх постійних користувачів, незалежно від форм власності і підпорядкування) було зроблено наступний крок – запрошено сільських голів, лісозаготівельників, представник органів влади та місцевого самоврядування, мисливських організацій і тих, хто надає туристичні послуги, на технічні лісовпорядні наради, які пройшли у всіх лісгоспах області в рамках підготовки до лісовпорядкування. Ці наради – ще одна можливість для зацікавлених сторін звернути увагу лісівників та тих, хто планує ведення лісового господарства, на питання визначення меж ділянок лісу для розвитку рекреаційних об’єктів, прокладання туристичних шляхів тощо.

Узагальнені ВО «Укрдержліспроект» пропозиції і побажання учасників технічних нарад у лісгоспах були розглянуті на першій лісовпорядній нараді, яка відбулася 13 травня на рівні Закарпатського управління лісового та мисливського господарства.

На запрошення облуправління лісового та мисливського господарства у нараді, крім посадових осіб ВО «Укрдержліспроект», ЗОУЛМГ та держлісгоспів, взяли участь представники управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області, Головного управління Держкомзему, Карпатської лісодослідної станції, Державного підприємства «Закарпатський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою», Геодезцентру, Швейцарсько-українського проекту FORZA. У виступах учасників наради неодноразово підкреслювалося, що для якісного проведення лісовпорядкування під час проведення польових робіт надзвичайно важливою є співпраця спеціалістів ВО «Укрдержліспроект» з представниками зазначених вище установ, а також органів місцевого самоврядування, особливо у питаннях визначення та узгодження натурних меж різних землекористувачів.    

Протокол наради має стати дороговказом для спеціалістів, які плануватимуть ведення лісового господарства в області на наступні 10 років.

Підсумки підводити ще зарано. Однак багатьом лісівникам та сільським головам зрозуміло, що треба шукати і запроваджувати нові сучасні підходи в господарюванні, аби не допустити серйозних проблем у лісі у майбутньому. Більше того, зрозуміло, що при плануванні ведення лісового господарства необхідно дивитися на ліс не тільки як на джерело деревини, а й оцінити можливості багатофункціонального використання лісових ресурсів.

Зараз лісівники вже на найвищому державному рівні декларують бажання глибшої співпраці з громадськістю, і це радує. Бо ж процес підготовки до планування ведення лісового господарства, як він відбувається зараз в Закарпатті, став першим в Україні прикладом того, як можна в процесі безпосереднього спілкування і спільних консультацій почути один одного, обговорити нагальні питання лісогосподарювання, зробити спробу вишукати шляхи розв’язання існуючих проблем і попередити можливе в майбутньому виникнення суперечок і конфліктів.

Коментарі учасників:

Валерій Мурга, начальник Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства

З допомогою проекту FORZA ми, лісівники, зрозуміли, що з громадами треба активно співпрацювати. Не буду кривити душею: довгий час наша система була доволі закритою. Але життя йде вперед і нам треба вести спілкування з людьми. Інформаційні семінари, що стали підготовкою до лісовпорядкування – це потрібні усім зацікавленим сторонам зустрічі, під час яких можна обговорити і узгодити багато спільних питань

Олег Гойберг, заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства

Відповідно до міжнародних норм, громадськість має широко залучатися до господарювання у лісі. Одне з положень щодо сертифікації лісгоспів передбачає інформування людей про методи господарювання. Згадувані семінари були по суті попередніми слуханнями щодо базового лісовпорядкування на 2010-2020 роки.

Загалом не щиро буде казати, що лісівники не мають конфліктів із людьми. Інколи, до прикладу, є певні обмеження, а громади сприймають їх як заборону і вважають, що їх права обмежують. Тому нам потрібна тісна співпраця громад і лісогосподарських підприємств.

Михайло Лешко, голова с. Ужок Великоберезнянського району

Добре, що на цій зустрічі ми змогли разом обговорити свої проблеми. Бо кожен ставить свої вимоги. Нас, наприклад, турбують сільські дороги комунальної власності. Вивіз деревини ними триває 70 років. Держлісгоспи дороги розбивають, а гроші на їх утримання і ремонт не дають. Управління лісового господарства каже, що не має можливості ремонтувати сільські дороги. Значить, залишається працювати на договірних засадах. Наприклад, вивіз лісгосп 100 кубометрів деревини, – сплатіть, будь ласка, певну суму на утримання дороги, якою їхали. Я вже не кажу, що, відповідно до законодавства, вивіз деревини має погоджуватися з органами місцевого самоврядування. Це лиш одне з багатьох питань.

Насправді проблем набагато більше. Але все ж, вважаю, вирішувати їх треба. І подібні семінари можуть у цьому допомогти. Звичайно, після першої ж зустрічі, результату не буде. Але при наступних зустрічах, сподіваюся, буде вимальовуватися шлях вирішення проблем.

Ярослав СВІТЛИК

  

Зв’язки з громадськістю

07.12.2018

Перевірка знань з питань охорнони праці

04.12.2018

Інвентаризація осередків шкідників і хвороб лісу

26.11.2018

Проведення рейдів з охорони мисливських угідь

 

 
 
    2009
  Створено студією Вебрики.
Всі права застережено.